захворювання

Запалення жовчного міхура називається холециститом. Гострий холецистит проявляється нападами болю в правому підребер`ї, які можуть віддавати в лопатку або плече, підвищенням температури, ознобом, нудотою і блювотою. У ряді випадків спостерігається свербіж шкіри і жовтяниця. При хронічному холециститі після прийому їжі в правому підребер`ї виникають неприємні відчуття і тупий біль.

Зміна складу жовчі призводить до жовчнокам`яної хвороби. Камені утворюються в самому жовчному міхурі або жовчних протоках. Хвороба може протікати безсимптомно протягом 5-10 років, тоді прояви будуть пов`язані з супутніми захворюваннями, наприклад, холециститом. Потім з`являються раптові приступообразні болю колючого або ріжучого характеру. Вони можуть віддавати в поперек, лопатку і навіть за грудину, що нагадує серцевий напад.

При дискінезії жовчовивідних шляхів м`яз-сфінктер, яка закриває вихід жовчної протоки в кишечник, перестає повноцінно розкриватися. Захворювання проявляється або гострими болями в правому підребер`ї, що виникають кілька разів на місяць, або тривалими тупими болями.

діагностика

При підозрі на будь-яке захворювання жовчного міхура лікар розпитує хворого про склад його харчування і проводить пальпацію черевної стінки.

Потім проводяться лабораторні дослідження: клінічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, калу, ряд біохімічних досліджень крові та сечі. Обов`язкові діагностичні процедури - УЗД органів черевної порожнини та оглядова рентгенографія області жовчного міхура.

Для уточнення діагнозу можуть бути призначені додаткові рентгенівські обстеження, зокрема, холецистографія - рентгеноконтрастні дослідження, при якому пацієнтові дають перорально органічні сполуки йоду, вводять їх внутрішньовенно або через зонд.

Обстеження жовчних проток проводиться за допомогою ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографія (ЕРХПГ). За допомогою ендоскопа, який вводиться в дванадцятипалу кишку, в жовчні протоки вводиться контрастна речовина, завдяки чому вони стають більш чітко видно на рентгенівському знімку.

Для визначення дискінезії жовчовивідних шляхів застосовується дуоденальне зондування. Зонд вводиться через рот пацієнта в травний тракт, досягає дванадцятипалої кишки для взяття аналізу жовчі.

Вельми інформативним діагностичним методом є комп`ютерна томографія органів черевної порожнини.