6 Фактів про чакри, про які ви ніколи не чули

За останні сто з гаком років, поняття чакр, тонких енергетичних центрів в тілі людини, захопило західна свідомість більше, ніж будь-яке інше вчення в традиції йоги. Проте, як і у випадку з більшістю концепцій, з санскритських джерел, на Заході (за винятком жменьки вчених) практично мало хто зміг зрозуміти первісне значення чакр і застосовувати це на практиці. У цій статті я постараюся в деякій мірі виправити ситуацію, що склалася. Якщо у вас немає часу, можете пропустити наступні коментарі і відразу перейти до списку з шести основних фактів про чакри, які сучасні йоги не знають.



Перш за все, хочу уточнити, що під «заходом» я маю на увазі не тільки євро-американську, але сучасну індійську культуру, сформовану під впливом Європи і Америки. На даний момент, практично неможливо знайти в Індії напрямок йоги, яке не знаходилося б під впливом євро-американських уявлень про неї. Використовуючи термін «захід», я маю на увазі все вчення про йогу в Індії, які викладаються англійською мовою.

Скажу прямо: в західній йоги нічого не тямлять в значенні чакр, закладеному творцями цієї системи, в тому, що було в ній дійсно важливо. Якщо ви читаєте щось на кшталт «Колеса Життя» анода Джудіт або інші подібні книги, то вивчати не праці з філософії йоги, а західний окультизм, заснований на трьох джерелах:
1) ранні роботи західного окультизму, які запозичили санскритські терміни без розуміння їх значення (наприклад, «Чакри» Теософіст Ч.У. Ледбітера, 1927) -
2) неграмотний переклад санскритського тексту про чакри 1577 роки, створений Джоном Вудрофф в 1918 році-
3) книги індійських гуру 20-го століття, написані на основі джерел №1 і №2. Книги про чакри, засновані на правильному розумінні оригінальних джерел на санскриті, існують тільки в науковому середовищі.

«Хіба це важливо?» - запитують мене йоги. «З таких джерел, як книга анод Джудіт, я почерпнув багато корисних знань, які не відбирайте цього у мене!» Не буду і не зможу. Якщо вважаєте, що який-небудь джерело вам допоміг, то так воно і є. Я пишу для того, щоб сказати вам усього дві речі. перша: коли сучасні автори підносять вам вчення про чакри як древнє знання, вони брешуть, але в більшості випадків не знають про це, тому не можуть оцінити достовірність своїх джерел. Друга: я хочу допомогти всім зацікавленим людям, розібратися в первісному значенні понять йоги (тому що є санскритологів, а також практикую традиційну медитацію). І вам вирішувати, чи стане в нагоді все це. Я не стверджую, що древнє значить - краще і не намагаюся знецінити значення західного окультизму. Я постараюся максимально точно на простому англійською донести історичну істину. І так, приступимо: шість основних фактів про чакри, які не знають сучасні йоги.

1. У вихідній традиції існує не одна, а безліч чакральной систем

Їх дуже багато! Теорія про тонкому тілі і енергетичних центрах, чакри (cakras, padmas, ādhāras, lakṣyas а т.д.), прийшла з традиційною тантричної йоги, яка розвивалася в 600-1300 рр. н.е. і існує до цього дня. У пізній Тантре (після 900 року або близько того) кожне напрвление в традиції сформулювало свою чакральной систему, а деякі і не одну. Залежно від використовуваного писання можна вивчати пятічакровие, шестічакровие, семи, дев`яти, десяти, п`ятнадцяти, двадцатіодночакровие, двадцатівосьмічакровие і ще більш чакрова системи. Вчення про семи чакри (тобто 6 + 1), відоме західним йогам, - лише одне з багатьох, до того ж більш пізній і нетипове (дивіться нижче пункт 3).

Я знаю, про що ви думаєте: «Яка з цих систем вірна? Скільки насправді чакр? »І ось ми підійшли до першого важливого нерозуміння цього вчення. Чакри - це не органи фізичного тіла-про них не можна отримати точні факти, як якщо б лікар вивчав нервові вузли. Енергетичне тіло - незвично і мінливе, як все нематеріальне і сверхчувственное. Воно може містити будь-яку кількість чакр в залежності від людини, їм що володіє, або його практики йоги.

Варто додати, що існують кілька енергетичних центрів, які можна знайти у всіх системах: в області живота, серця і верхівки голови, - все люди відчувають в цих частинах тіла емоційні і духовні переживання. Але крім них, є безліч чакральной систем, які можна знайти в першоджерелах. «Правильність» того чи іншого вчення, залежить від конкретної духовної практики. Наприклад, якщо працюєте з п`ятьма елементами, то задієте пятічакровую систему (дивіться пункт 6). Долучаючись до енергії шести різних божеств, використовуєте шість чакр. Ну і що з цього? Цю ключову інформацію, до сих пір так і не зрозуміли на Заході.

І ми тільки почали занурюватися в цю кролячу нору, Аліса. Хочете дізнатися більше?

2. чакральной системи нор, а не образні

Можливо, це найбільш важливий момент. Англомовні джерела підносять систему чакр як екзистенціальний факт, використовуючи описовий мову (наприклад, «Муладхара чакра знаходиться біля основи хребта, у неї чотири пелюстки», і т.п.). У більшості санскритських писань цьому не вчать, там будуть дані конкретні практики йоги: уявити в певному місці тіла тонкий кольоровий об`єкт, що світився, за формою нагадує лотос або колесо прядки, потім в цьому місці застосувати склади мантри для будь-якої мети. Коли ви це зрозумієте, пункт 1 знайде більший сенс. Ці тексти містять приписи - вони кажуть, що ви повинні зробити, щоб досягти певних цілей містичними засобами. Коли на санскриті, з властивою йому стислістю, дослівно написано «чотирипелюсткових лотос в підставі тіла», - ми повинні розуміти, що «йог повинен представити четирехлепестковий лотос ...». Детальніше в п`ятому пункті.

3. Приписувати чакр певні психічні стани стали західні сучасники

На багатьох сайтах і в величезній кількості книг можна прочитати, що муладхара пов`язана з інстинктом самозбереження і почуттям безпеки-маніпура відповідає за силу волі і егоїзм і т.д. Освіченій йогу варто знати, що будь-яка прив`язка чакр до емоційних станів - сучасне західне нововведення, початок якого поклав К. Юнг. Можливо, ці асоціації відображають практичний досвід якихось людей (зазвичай не без підстави). Безумовно, про це немає ні слова в санскритських джерелах. Винятком, про який мені відомо, є десятічакровая система для йогів-музикантів (про неї я писав у своєму блозі). Але і в ній немає зв`язку чакр з конкретними емоціями та психічними станами - швидше, кожного окремого пелюстці лотосоподобной чакри відповідає певна емоція, - і немає шаблону, за яким можна повністю описати чакру.

И це не все. У своїй книзі «Колесо життя» Анодея Джудіт, при описі практично всіх асоціацій не посилається на індійські джерела. Якщо вірити їй, кожна чакра пов`язана з певною залозою, порушенням в організмі, з конкретною їжею, металом, мінералом, рослиною, планетою, стилем йоги, мастю Таро, сефіре в єврейському містицизмі (!) І навіть з християнським архангелом (!!). Нічого подібного немає в традиційних джерелах. Джудіт і її вчителя зіставили їх на основі явних відповідностей. Те ж саме стосується зв`язку чакр з ефірними маслами і кристалами, про що написано в інших книгах і на веб-сайтах. (Варто зауважити, Джудіт черпає інформацію для кожної чакри з традиційного санскритського тексту «лотосних символи» - «Ṣat-cakra-nirūpaṇa». До того ж вона дуже мила людина, її роботи багатьом допомогли. Нічого особистого.)

Я не заперечую, що, поклавши певний кристал на живіт при проблемах з самооцінкою, уявивши, як очищається маніпура, ви відчуєте себе краще. Можливо, стане легше, все залежить від людини. Поки це нетрадиційна практика, неперевірена багатьма поколіннями (в цьому і є сенс традиції), і тільки бог знає скільки всього ще невідомого в світі, чого мій раціональний розум не може уявити.

По-моєму, люди мають право знати, кілька десятків або сотень років їх практиці. Якщо вона має якусь цінність, то не потрібно приховувати її походження, вірно?

4. Популярна сьогодні семічакровая система взята не зі священного писання, а трактату 1577 р

Чакральная система, яку використовують західні йоги, заснована на санскритське тексті, написаному хлопцем на ім`я Пурнананда Яти (Pūrṇānanda Yati). Він створив цей текст (Ṣhaṭ-chakra-nirūpaṇa або «Тлумачення шести чакр») в 1577 році.

У більш ранньої версії цієї статті я назвав семічакровую систему «пізньої і трохи нетиповою». Але через пару днів я зрозумів, що помилявся, тому що знайшов її спрощену версію в священному тексті 13-го століття «Śāradā-tilaka / Прикраса Сарасваті». У ньому чітко говориться, що існує кілька чакральной систем (наприклад, 12-ти і 16-тічакровие). Проте більшості йогів (як в Індії, так і на Заході) семічакровая система відома тільки з роботи Пурнананди, 16-го століття, точніше, з її некоректного і заплутаного перекладу, зробленого Джоном Вудрофф в 1918 році. Цей текст досі важливий для багатьох лініій наступності в Індії. Було б це можливо без перекладу Вудрофф? Сумніваюся, тому що сьогодні в Індії дуже мало людей, вільно читають на санскриті.

Однак дуже важливо те, що традиція закликає ставитися до священних текстів як до щось, що не підлягає сумніву, а людям приписує можливість помилятися. Іронія в тому, що сучасна йоговськая семічакровая система Пурнананди приймається як божественне одкровення. Я невпевнений, що все викладене словами істинно, і якщо хочете ставитися до навчання йоги як Богом відкрите, то доцільно звертатися до текстів, які претендують на звання таких - вихідним тантрическим писань (складеним до 1300 г.). Звичайно, Пурнананда в своїй роботі спирався на більш ранні джерела, але це не означає, що він правильно їх розтлумачив (див. Пункт 6).

Таким чином, відома семічакровая система заснована на неякісному перекладі писання, що не відноситься до священних. Це анітрохи не применшує її достоїнств, а лише ставить під сумнів її повсюдне використання.

Зауважте, що для тантричного буддизму (тобто Тибету) характерно збереження давніших напрацювань, і в цій традиції переважає пятічакровая система. Про більш давньої і традиційної чакральной системі можете дізнатися в моїй книзі «Прояснення Тантри / Tantra Illuminated» на 387 сторінці.

5. Мета чакральной систем - бути шаблоном для Ньяси (nyāsa)

Згадавши давніх авторів, важливо також відзначити, що головною метою будь-якої чакральной системи було служити своєрідним лекалом для Ньяси - в цій практиці мантри і божественні енергії направляються в конкретну точку тонкого тіла. Хоча на сьогодні, мільйони людей захоплені ідеями про чакри, практично ніхто не використовує їх за призначенням. Це нормально. Повторюся, я тут не для того, щоб вказувати на помилки, а щоб принести знання тим, кому це цікаво.

У першоджерелах вказані дві відмінні риси чакральной систем: перша - містичні звуки санскритського алфавіту розподілені по «пелюсток» всіх чакр- друга - до кожної чакри відповідає конкретне індуїстська божество. Ось чому я назвав чакральной систему лекалом для Ньяси. Практикуючи її, ви уявляєте конкретний склад мантри в строго визначеному місці конкретної чакри енергетичного тіла, при цьому співаючи цей звук про себе. В контексті даної культури звуки санскриту розглядаються як потужні вібрації, які самі по собі є ефективною частиною містичної практики, а за допомогою магічних засобів вони здатні принести духовне визволення чи матеріальні блага. Закликати образ і енергію божества в чакру - теж частина культурної спадщини, але якщо західні йоги зрозуміють, за що відповідає кожне божество, їх практика може стати більш усвідомленою. Хоча вона ніколи не матиме для них такого ж значення, як для тих людей, у яких ці божественні образи з дитинства закріпилися в підсвідомості.

У кожній чакральной системі присутні так звані Причинні божества (karana-devatās). Їх встановлюють у суворій послідовності. Від нижньої чакри до верхньої їх розташовують так: Індра, Брахма, Вішну, Рудра, Ишвара, Садашіва і Бхайрава. Залежно від кількості чакр перший і останній часто не використовуються. Останній в цьому списку причин богів - ніколи не вважається менш важливим в даній системі. Він (хто б це не був) знаходиться вище голови, тобто над самої верхньої чакри.

Тому Бхайрава (сама містична форма Шиви) потрапляє в список причин божеств, коли він зливається з Богинею.

6. Біджа-мантри насправді відносяться не до чакр, а до відповідних їм елементів

Це набагато простіше, ніж здається на перший погляд. Вам сказали, що насіннєва мантра (биджа / bīja або односкладова мантра) муладхара чакри - ЛАМ. Не вірно. Ні в одному з санскритських джерел, навіть в зіпсованої роботі Пурнананди, цього немає. А вам - не мантра свадхістани. Стривайте-но, що? Все просто. ЛАМ - биджа-мантра елемента земля, яка в більшості практик візуалізується в муладхаре. ВАМ - биджа елемента вода, яка знаходиться в свадхістані (по крайней мере, в системі чакр, про яку вам відомо). І так далі, РАМ - склад для вогню, ЙАМ - для повітря, ХАМ - для ефіру. (Всі ці біджи римуються зі словом «Thumb». Варто відзначити, що в містичної тантрической йоги біджа елементів мають різні голосні звуки, що по ідеї робить їх більш потужними.)

Таким чином, основні мантри, пов`язані з п`ятьма першими чакрами - можете навіть погуглити, - насправді належать до елементів, відповідним чакр. Це важливо знати, якщо хочете замінити один елемент іншим. «Я можу це зробити ?!» Звичайно. Як зміняться відносини, якщо постійно спрямовувати повітря в серцевий центр? (Пам`ятаємо, що ЙАМ - мантра повітря / вітру, що не анахата чакри.) Ви коли-небудь звертали увагу, що у сучасних американських йогів часто дуже нестабільні відносини? Може, це пов`язано з тим, що вони часто направляють вітер на рівень серця? Каааак ... (Можу дозволити собі бути смішним, тому що дуже маленький відсоток читачів зайдуть так далеко.) Може бути, ви хочете помістити в своє серце землю, якщо зараз потрібно його «заземлити». Ось для цього і важливо знати, що ЛАМ - мантра землі, а не муладхара чакри. (Зверніть увагу, що згідно з традицією, хоча ми і можемо переміщати елементи в інші частини тіла, змінити їх послідовність не можна. Тобто, в залежності від практики, вони можуть переміщатися вгору і вниз, але земля завжди буде нижче води і т.д. )

Крім того, геометричні фігури, які сьогодні асоціюються з чакрами, теж пов`язані саме з елементами. Земля традиційно зображувалася (жовтим) квадратом, вода - (сріблястим) півмісяцем, вогонь - перевернутим вниз (червоним) трикутником, повітря - гексаграммой або шестикутної зіркою, ефір - кругом. Тому, коли бачите ці фігури на зображеннях чакр, знайте, що вони описують елементи, а не внутрічакровую геометрію.

Це наводить мене на таку думку: навіть санскритські джерела можуть бути невірно витлумачені. Наприклад, в тексті Пурнананди, 16-го століття (основа сучасної чакральной системи) п`ять елементів розташовувалися в перших п`яти чакри семічакровой системи. Але це точно неправильно - у всіх класичних системах Ефісио / космос розташовувався на маківці голови, там, де йоги розширювали свою свідомість до космічного. Ефір - елемент, який розчиняється в нескінченності, тому він повинен знаходитися в області верхівки. Я вважаю, що Пурнананда перемістив ефір в горлову чакру, тому що жив в епоху, коли було прийнято бесприкословно слідувати традиції, не піддаючи її критиці (на жаль, ця тенденція збереглася). Він ставився до традиції Каула, в якій класичні причинні божества змістилися вниз, щоб звільнити місце верховним (а саме, Бхайраву і Богині), а елементи закріпилися за божествами і чакрами, з якими вони раніше асоціювалися.

Насправді ми дуже поверхнево торкнулися цього питання. Я не шуткую. Це дуже складна тема, ви можете подивитися наукові роботи Дорі Хейлійгерс-Сильний, Гудрун Бёнеман. Поремба неабияке терпіння і зосередженість, щоб все це прочитати, я вже мовчу про якості, які потрібні, щоб написати це. Від цієї статті я розраховую отримати, деяку частку смирення. Трохи менше посилань на авторитети, коли мова йде про езотеричних поняттях. Може, буде трохи менше викладачів йоги, які намагаються розповісти все про чакри своїм учням. Я дивуюся, наскільки я некомпетентний, поніамая, як складні першоджерела, і це після 12-ти років вивчення санскриту.

Нам ще багато чого належить дізнатися. Коли мова заходить про чакри, не наполягайте на тому, що ви щось в цьому тямите. Поясніть своїм учням, що кожна книга про чакри представляє всього лише одну з можливих моделей. Все написане англійською не є авторитетним джерелом для практиків йоги. Чому б не ставитися з більшою обережністю до того, що ви вже знаєте про йогу, навіть якщо продовжуєте її вивчати? Давайте зізнаємося, що ми толком не розбираємося в древніх практиках. Замість того щоб бути авторитетом в їх спрощеної версії, спробуйте самі і допоможіть своїм учням подивитися більш ясно, чесно, обережно і неупереджено на власний внутрішній досвід.

Зрештою, все, що коли-небудь відчував кожен майстер йоги, у вас вже є.


Автор: Крістофер Уолліс, санскритолог і вчитель йоги
першоджерело
Перевели: Юлія Остапова і Анна Глінки

Поділися в соціальних мережах: