Застава є одним із заходів процесуального примусу, що застосовується виключно за рішенням суду. Суть зазначеного заходу полягає в передачі певної суми грошових коштів, інших ліквідних цінностей на спеціальний депозитний рахунок з подальшим звільненням підозрюваного або обвинуваченого. Переданий заставу є гарантією явки передбачуваного порушника по будь-якого виклику слідчих органів для здійснення процесуальних дій, на судові засідання. Крім того, внесення застави повинно забезпечувати належну поведінку перебуває під слідством особи, відсутність нових протиправних діянь з його боку.

Особливості процедури застосування застави

Ініціатива обрання застави в якості запобіжного заходу повинна виходити від самого підозрюваного, обвинуваченого, інших готових внести необхідну суму осіб (фізичних або юридичних). Для реалізації відповідних заходів зацікавлена ​​особа звертається до суду з клопотанням про застосування застави. За умови винесення позитивного рішення по даному клопотанню суд наказує внести певну суму грошових коштів на спеціальний депозитний рахунок. Після виконання зазначеного розпорядження підозрюваний або обвинувачений звільняється від арешту, проте в разі порушення ним умов взаємодії зі слідчими органами, скоєнні нових злочинів вказана міра буде замінена на більш сувору, а переданий заставу буде звернений в дохід держави. В інших же випадках після винесення обвинувального або виправдувального вироку сума застави повертається тій особі, яка її внесла.

Відео: Провал операції по екс-налоговікам.Не арешт, а заставу

Обмеження при застосуванні застави

Процесуальне законодавство передбачає певні обмеження, які враховуються судом, іншими уповноваженими органами при застосуванні застави. Так, передана в якості забезпечення сума визначається індивідуально в кожному випадку, однак вона не може бути менше 100000 рублів для підозрюваних, обвинувачених в злочинах невеликої, середнього ступеня тяжкості. Для тяжких, особливо тяжких злочинів мінімальний поріг застави підвищується до 500000 рублів. Внесення застави, як правило, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на спеціальний (депозитний) банківський рахунок. Але закон допускає використання в якості застави іншого майна (наприклад, цінних паперів). Майно для застави слід вибирати з урахуванням необхідності наявності можливості звернення на нього стягнення у майбутньому.