Малюнок да Вінчі


Історики стверджують, що ініціатором ідеї побудови підводного корабля є знаменитий італійський винахідник Леонардо да Вінчі. Втім, свій багатообіцяючий проект він до завершення так і не довів. Більш того, да Вінчі взагалі знищив всі суднобудівні малюнки і креслення, злякавшись наслідків участі такого човна в можливій підводній війні.

Складно сказати, як би могло називатися черговий винахід великого Леонардо. Але зате завдяки знову ж історикам достеменно відомо, що підводний човен номер 1 Військово-морського флоту Росії мав відразу три назви. Перше з них плід спільних зусиль російських інженерів Івана Бубнова, Івана Горюнова і Михайла Беклемишева отримав в липні 1901 року в переддень початку будівництва субмарини на верфі в Санкт-Петербурзі.

Офіційна здача в експлуатацію підводного човна, спочатку названої «Міноносець №113», сталася в березні 1902 року. Командиром човна призначили одного з творців - капітана першого рангу і майбутнього генерала Михайла Беклемишева. Після чого міноносець, як тоді називалися підводні човни, був зарахований до списків військового флоту Росії під номером 150. А з 31 травня 1904 року перша російська субмарина початку іменуватися «Дельфін».

«Дельфін» майже не видно


Назвати щасливою долю дебютної російського підводного човна з двигунами внутрішнього згоряння не можна. Вже 8 червня 1903 року, під час початкових ходових випробувань, «Дельфін» разом з головним конструктором Іваном Бубновим на борту ледь не ліг на дно Неви. А трохи більше року тому 16 червня 1904 го, паніка екіпажу стала причиною не тільки нового позапланового затоплення судна, а й загибелі третини його моряків.

Участь міноносця в російсько-японській війні виявилося майже формальним, обмежилося 17 днями в море і участю в бойовому патрулюванні. Проте, без жертв теж не обійшлося: під час випадкового вибуху загинув один з матросів. Більш трагічним вийшло короткочасне перебування «Дельфіна» в Мурманську. Чергова груба помилка екіпажу привела до того, що 26 квітня 1917 року човен затонув прямо в порту приписки, після чого була назавжди виключена зі списків ВМФ.

А вже за Радянської влади, в 1920-м, її не тільки остаточно списали, а й відправили на металобрухт. До слова, роком раніше в Петрограді помер від тифу і сам Іван Бубнов. Крім «Дельфіна», цей непересічний російський суднобудівник, механік і математик встиг спроектувати ще три десятка аналогічних субмарин. У тому числі «Акулу», «Барс», «Косатку», «мінога», «Морж» та інші.

«Потаємне судно»


«Дельфін» генерал-майора корпусу корабельних інженерів Бубнова, який трагічно загинув в Баренцевому морі, став першою підводним човном в «погонах». Але зовсім не першим подібним проектом більш ніж в 300-річній історії російського флоту. «Піонером» тут є російський селянин Юхим Никонов. У 1721 році, неподалік від Сестрорецка, він представив на суд розумів толк в судах Петра I свій винахід під назвою «Потаємне судно».

На жаль, доробити підводний корабель Юхим Никонов не встиг через раптової смерті царя. Іншими попередниками геніального конструктора Івана Бубнова можуть вважатися і два російських інженера, що жили в XIX столітті - Карл Шільдер і Іван Олександрівський. Їх підводні човни були побудовані і випробувані, відповідно, ще в 1834 і в 1866 роках. Але до складу царського ВМФ вони так і не потрапили.

Відео: Перший підводний човен в світі. Перші рятувальні роботи на підводному човні