Легенда про фортеці таш-рабат

Зьогодні іслам є основою релігією Азії. Але так було не завжди. Дуже мало людей знають про історію християнства в Азії, незважаючи на те, що хроніка західного християнства добре відома.

З літописів достеменно відомо, що християнство прийшло в Азію з Персії. Після прийняття християнської віри імператорами Рима, в Персії почалися гоніння на християн і ті були змушені переселяться на Схід. Людей, які принесли християнство в Азію, називали несторіанців.

У 1165 році в Європі було поширене якийсь лист, отримане від пресвітера Іоанна, якого вважали ватажком несториан. Він писав, що поселення несториан на сході процвітає. Лист стало дуже популярним, його перевели на кілька мов. У 1177 році папа римський Олександр III відправив до Івана свого емісара Філіпа з посланням. Зі свого небезпечного подорожі посланник тата так і не повернувся.

Із записок відомого мандрівника Марко Поло відомо, що на своєму шляху через Середню Азію він зустрів багато монголів і тюрків, які сповідували християнство. Вони відносили себе до Ассірійської Церкви Сходу. В один час патріархом Ассірійської Церкви Сходу, під ім`ям Мар-Явалага III, був уйгур. Надалі це стало кроком назустріч Заходу, ініціювали його місцеві хани, які бажають укласти з Францією і Англією і іншими європейськими державами союз проти ісламських країн. Та й всі місцеві правителі намагалися зберігати хороші відносини з Ассірійської Церквою Сходу і ассирийцами для підтримки зв`язків із Заходом.

У 1203 році Чингісхан одружився з дочкою племені кераитов Ясунсоен-беги, яка належала до Ассірійської Церкви Сходу. Дружина Чингісхана продовжувала сповідувати християнську релігію і чим могла підтримувала одновірців. Завдяки цьому, християни мали значний вплив на Чінхісхана. Сини Чінхісхана Джагатай і Октай також протегували християнам, а Джагатай навіть сам прийняв християнство в Самарканді. При хані октав ассірійці мали велику свободу у виборі релігії. У свиті хана навіть був лікар-ассірієць, і християни займали високі посади при ставці Октая. Християнські радники були тоді і при монгольських ханів, і знаходилися поруч з намісником Північного Закавказзя.

Однак Захід обдурив азіатських правителів - вони не дочекалися допомоги європейських країн. Рузультате зради Заходу стало прийняття населенням Азії ісламу. Репресії відразу обрушилися на християн-ассірійців, які вже на той час становили заможну ремісничо-торговельну міську прошарок. Надалі, при правлінні Тимура за його наказом стали знищувати християн-ассірійців на величезній території - від Середземного моря до Китаю. Є легенда, що жорстокість Тимура пов`язана з тим, що ассірійці хрестили дружину Тимура, щоб посилити свій вплив на правителя. Однак Тимур, убивши її, обрушив на християн весь свій гнів. Від жорстокої різанини врятувалися тільки три групи християн: одна бігла до Індії на Малабарське узбережжі, друга група опинилася на Кіпрі, а третя врятувалася, втікши в гори Курдистану

Чому ж такого жорстокого гоніння зазнали, раніше обласкані правителями, християни? Виявляється, що причина зберігатися в самому вченні послідовників Мухаммеда. Невід`ємною частиною ісламу є джихад - шалена боротьба зі злом в навколишньому світі. Так вийшло, що в християн мусульмани побачили це зло. Тому в азіатських ісламських країнах велася така активна боротьба з християнством.

Незважаючи на те, що Середня Азія відноситься до регіонів де, сповідують іслам, там збереглися сліди християнства. Наприклад, пам`ятник середньовічної архітектури - кам`яна фортеця Таш-Рабат, що знаходиться в ущелині Кара-Каюн в оточенні снігових вершин і неприступних хребтів Тань-Шаню. На висоті 3600 метрів, недалеко від кордону Китаю і Киргизстану перебуває цей незвичайний об`єкт. Недалеко від нього проходила одна з основних караванних стежок Великого Шовкового шляху. Ця дорога пов`язувала Ферганської долини з оазисами Кашгара і берегом прекрасного озера Іссик-Куль. Християни, не дивлячись на жорсткий клімат і примхливу природу гірській місцевості, закріпилися в цих краях.

Історики і археологи досі сперечаються про те, чому саме тут, в малонаселеній місцевості, побудували величний і таємничий Таш-Рабат. Вважається, що подібного об`єкта за складністю будови і величиною немає на просторах від Каспійського моря до пустелі Гобі. За версією вчених Таш-Рабат був християнським монастирем, які служили також одночасно і заїздом для караванів. Правда, деякі дослідники наполягають на оборонному призначення цієї будівлі. Також є письмові джерела, що відносяться до історії азіатського середньовіччя, але й вони не дають відповіді на численні запитання. Таким чином інтерес до таємниці цього дивного бастіону не згасає.

Ущелина, в якому розташований Таш-Рабат називали «чорною долиною, де мало снігу». Скелі, що оточують долину захищають її від снігу під час зими, хоча морози іноді досягають -50 градусів. Влітку часто бувають нічні заморозки, а найвища річна температура не перевищує +20 градусів. І оскільки ущелині витягнуто в напрямку півдня, то в будь-який час світлового дня обов`язково освітлений один зі схилів ущелини.

Таш-Рабат стоїть на «ранковому», зверненим до сонця, схилі. Спорудження орієнтоване по чотирьох сторонах світу, вхід фортеці звернений на схід. Перші промені сонця опромінюють і зігрівають фасад будівлі, заодно підтримуючи циркуляцію теплих струменів повітря під важким склепінням внутрішніх приміщень, позбавляючи їх від вогкості. У зимовий час функцію обігріву виконували багаття, обігріваючи все кімнати і зали фортеці. Під будівлею є лабіринт підземних ходів і навіть підземна в`язниця (зіндан). Із зовнішнього боку розташовані кутові вежі, що виконують, найімовірніше, сторожову функцію. Загадкою залишилося те, що ж могла захищати фортецю, яка перебувала в стороні від караванного шляху, у вузькому, практично безлюдному ущелині, надійно захищеному непрохідним болотом? Може бути своїх загадкових мешканців? Треба зізнатися, що для середньовічної архітектури цю споруду виділялося своєю продуманістю і геніальним виконанням.

І звичайно, про таке таємниче спорудженні складено багато легенд. Одна з них дуже нагадує сюжет з Біблії. За гріхи людей, Господь послав на Землю повінь, погубили багато людей, серед врятованих були два праведника - син і батько. Вони почали будувати храм у вершини тієї гори, де врятувалися від потопу. Правда син не працював до завершення будівництва, він пішов з караваном, слідом за сподобалася йому дівчиною, а немічний старий продовжив свою важку працю. Проходили повз паломники, допомагали старому укладати великі камені. З Рима прийшов святий зі своїми послідовниками. Вони були могутніми богатирями і зуміли швидко завершити будівництво неприступної фортеці. Залишившись в ній, християни вели дуже скромне життя, просвіщали і лікували людей, давали притулок мандрівникам.

Близько тисячоліття християнство поступово розчинялося в середовищі ісламського світу Азії. Невеликі християнські громади збереглися і після цього терміну в горах Тань-Шаню і на берегах Іссик-куля, користуючись прихильністю змінюють один одного правителів і хорошим ставленням місцевих жителів. І фортеця Таш-Рабат служила довгий час християнам притулком, а також всім людям, незалежно від віросповідання, які потребують захисту і відпочинку на перевалах центрального гірського хребта величного Тань-Шаню.

Але може бути, це тільки легенда, а справжня історія загадкової фортеці Таш-Рабат так і залишилася прихованою за завісою тисячоліть!